Волинська козацька школа хоче стати першим в Україні козацьким ліцеєм

 

Гартуються у школі, а треба – ліцей

 

 У селищі Рокині Луцького району з 2004-го року діє молодіжна громадська організація «Школа козацького гарту». Нині на часі утворення першого в Україні козацького ліцею. В усі можливі інстанції з ініціативою звернувся отаман МГО «Школа козацького гарту» полковник Українського козацтва Олександр Середюк. Він переконаний, що настав час на базі Рокинівського агроліцею утворити агрокозацький ліцей імені Дмитра Вишневецького. До цього спонукає виданий у травні цього року Указ Президента України «Про заходи з підтримки розвитку Українського козацтва», оскільки нинішня козацька школа діє на базі Музею історії  сільського господарства, здійсненню поважного проекту сприятиме відповідна база в діючій експозиції господарських приміщеннях є коні, інші тварини, споруджено кінний вольєр для верхової їзди, на території дендропарку є «Козацький зимівник».

 

Hині козачата в Рокинях поглиблено вивчають історію України та Українського козацтва, хорового співу і хореографії, освоюють навички верхової їзди, володіння холодною та вогнепальною зброєю, мотозасобами, вивчають бойовий гопак. Високий рівень майстерності вони показали на обласних та республіканських змаганнях з контактних видів єдиноборств .Щомісяця вихованці школи з інструкторами йдуть у похід місцями козацької слави, де навчаються виживати в екстремальних умовах, а влітку стають учасниками спортивно-оздоровчих і навчально-вишкільних таборів «Триглав», що вже проходили на Хортиці, в Холодному Яру, в Карпатах. До речі, у Рокинівському агроліцеї, на базі якого і має постати козацький заклад, наявні відповідні умови для втілення у життя патріотичної ідеї-спальні приміщення, їдальня, спортзал, спортмайданчики тощо.

 

 Козаки мають куди піти

 

 За ініціативою отаманів волинського козацтва Петра Олешка та Володимира Присяжнюка надійшло відповідне звернення до Волинської обласної ради, де знайшло відповідну підтримку, інша думка у районного відділу освіти облдержадміністрації, де задум вважають передчасним і непродуманим, бо, мовляв, одного Указу Президента малувато, а потрібен Закон «Про Українське козацтво», необхідно знати, куди потім підуть випускники ліцею, чи справді, рокинівських козачат хочуть, аби їхні діти вчилися в ліцеї.

 

- Вихованці козацького ліцею матимуть куди піти, - переконаний керівник «Школи козацького гарту» полковник українського козацтва Олександр середюк. – У Києві почав діяти Український військово-козацький інститут ім..Великого князя Святослава, де вже вчаться наші недавніші вихоанці – учні Маяківської та Рокинівської загальноосвітніх шкіл. Ми матимемо відповідні договори з військовими закладами, Митною академією СБУ, юридичними факультетами, де чекають наших випускників – справжніх патріотів. Батьки багатьох дітей хочуть, аби вони вчилися у нас.

 

Звичайно, заяви від батьків для профільного навчання, які хочуть побачити освітянські чиновники,- формальністью А вищий навчальний заклад, який діє при МАУП(Міжрегіональній академії управління персоналом) і до якого за співбесідою прийматимуться рокинівські козаки, готуватиме фахівців з криаграрного бізнесу, охоронної діяльності, організації козацького і місцевого самоврядування, землевпорядкування та кадастру,менеджменту  безпеки, а також за спеціалізацією «Безпека діяльності організацій та установ». «Ми подолаємо кругову оборону, яку зайняли чиновники, говорячи, що нібито ще час не настав для козацького ліцею, - каже Олександр Середюк.

 

            - Така позиція -  прихований саботаж Президентського Указу.Тож наша перспектива буквально на руках лежить.Потрібно вгадати, в які ще двері потрібно постукати. І це після 16 років незалежності України! Зрештою, на недавнішніх виборах лише одна з партій першим пунктом своєї програми поставила відродження української духовності».

 

Еліта нації, лицарі Сонця

 

На жаль, нині патріотизм багатьох чиновників зникає там, де завершується шароварність і йдеться про справжнє козацтво.Схиляють до цього й рокинівських козачат. Їх, наприклад, запрошують прикрасити дитячий фестиваль показовими виступами, а коли мова заходить про серйозні речі, то «ми не ми і я - не я». Ой як нелегко позбутися, буфонади, що тяжіє над нами ще з часів СРСР!

 

З’ясовується, для дворянбулопрестижно пройти вишкіл на Запорізькій Січі. І Потьомкін, і Кутузов гартували характер, навчалися бойовому та військовому мистецтву в українських козаків, - розповідає Олександр Середюк.

 

Козацький ліцей насамперед націлений на виховання національної еліти. Випускник нашого закладу ніколи б не сказав: «Какая разніца, на каком язикє разговарівать?»

 

Ми виховували б державних керманичів. Пам’ятаймо, тільки піднявшись на вершину – до касти воїнів – ставали бояирами, полковниками, гетьманам. Нам не обов’язково, аби випускники майбутнього ліцею ставали професійними військовими чи «силовиками». Головне – виховати шляхетних громадян, справжніх патріотів України. Під час навчання дітей помітно в них реінкарнацію воїна, можливо, того ж козака, січового стрільця. Якщо правильно виховувати, то такі юнаки принесуть багато користі своїй державі, коли ж цю енергію не приборкати, не спрямувати в потібне русло, вона буде руйнівною.

 

Волинські козаки доклали чимало зусиль, аби побачила світ об’ємна книга “Лицарі Сонця», Котра може бути своєрідним посібником для тих, хто вивчає таке незвичне явище як козацтво. З радістю показав мкні пан полковник Середюкщойно виданий в Києві підручник для вищих навчальних закладів з промовистою назвою «Українська козацька педагогіка», повідомив. Що в Рокинях і в інших населених пунктах Волині популярний такий вид бойового мистецтва, як бойовий гопак. Козаки – запорожці, які володіли цим видом боротьби, могли здолати десятьох воїнів.  

 

               І  нині для тих, хто хоче опанувати бойовий гопак, ставлять вимоги: не пити, не курити, чемно поводитися, знати історію України та козацтва, а вже аж долали наші предки вишколених ворогів. Воїстину лицарів Сонця характеризують не лише довгі вуса, оселедець, шаровари…Коли збагнемо?

 

 Про бойовий гопак і те, що в нас не так

 

             Якось рокинівський музей відвідала делегація майастрів східних єдиноборств. Президент Японії з карате Масахіко Танака раптом схилився в поклоні перед якимось портретом. Каратисти перезирнулись. Це було зображення українського козака. Високий гість із Японії розповів, що на його батьківщині вельми шанують лицарів Сонця, котрі володіли бойовим гопаком і багато чого у них взяли:»Ми, японці, хто професійно займається карате і хоче досягти значних результатів, вивчаємо бойовий гопак українських козаків, аналізуємо його і багато елементів втілюємо у свою боротьбу».Так, у Рокинях стався стався поштовх до вивчення забутого виду контактної боротьби. На допомогу прийшла книга вже добре знаного в Україні Володимира Пилата «Бойовий гопак». Оскільки спеціального інструктора не було, найшли в Луцьку тренера з кікбоксингу та каркте Едуарда косинського. Розпочало навчання 40 дітей, через півроку їх залишилось 15, т, що на обласних змаганнях продемонстрували чудеса…

 

Нещодавно у Калуші (Іваноhttp://hopalo.org/addform-Франківська область) після спеціальних навчань та тренувань та тренувань сертифікат тренера бойового гопака отримав і Олександр Середюк. Нині на Волині діє кілька секцій, де діти опановують бойове мистецтво своїх предків. Батьки часто звертаються в рокинівську «Школу козацького гарту», бо хочуть, аби нащадкееи зростали сильними, надійними, здоровими. Приїжджали навіть з Чернівців та Криму.

 

-Ви хочете, щоб так швидко і легко постав козацький ліцей ,-розповідає Олександр Середюк.  

 

Нині на Волині діє кілька секцій, де діти опановують бойове мистецтво своїх предків. Батьки часто звертаються в Рокинівську «Школу козацького гарту», бо хочуть, аби нащадки зростали сильними, надійними, здоровими. Приїжджали навіть з Чернівців та Криму.

 

Ви хочете, щоб так швидко і легко постав козацький ліцей, - розповідає Олексадр Сердюк.

 

У червні в Рокинях  проходила Всеукраїнська конференція «Волинь – край козацький». Жоден представник, освітянин Луцького району на ній не побував. Навіть директор агроліцею, історик за фахом, не з’явився і не поцікавився, для чого зібралися козаки та науковці у будинку культури, що поруч з ліцеєм. А цікавого було багато. Наприклад, доповідь генерал – полковника Козацьких військ України Володимира Пидата «Волинь – прабатьківщина бойового гоака»…

 

Зрозумівши, що справу гальмують, Олександр Середюк якось сказав керівнику Луцького військового ліцею Павлові Боснюку: «Давайте відкриємо кілька класів козацького напрямку». – «Я б з радістю, та немає приміщень, де розмістити дітей», - була відповідь.

 

Багатьом відомо, що Луцький військовий ліцей з посиленою фізичною підготовкою за короткий час став популярним на Водині, а в поточному році бажаючих у ньому навчатися було семеро на одне місце! Поки військовому ліцею й самому тісно, рокинівським козакам

 

Залишилось реалізовувати всі можливості вдома. Адже є бажаючі навчатися та відповідні фахівці, навчальні програми.

 

 Полковнику ніхто не пише

 

Не так давно були часи, коли за ініціативу карали, тепер її просто ігнорують, або ж хитріше – створюють умови, коли б ініціатора висміяти тощо, віддалити чиновницькою відпискою. Наприклад, подібна надійшла Олександру Середюку з відділу освіти Луцької райдержадміністрації:»… З 2004 року в Рокинівському навчально – виховному комплексі функціонують ліцейні класи агроекологічного профілю. Протягом трьох років у навчальному закладі є певні напрацювання та досягнення…Письмових звернень від ради, батьківського комітету, диркції навчально – виховного комплексу з проханням пере профілізації закладу у відділ освіти не надходило…Зміну профілізації»відділ освіти вважає недоцільною…»Чому ж немає звернень від батьків? Та просто тому, що такі звернення треба орга ізувати. І районні чиновники це знають. Але не козак чиновнику товариш, а чистісінький формалізм.

 

Поки чиновники в круговій обороні, рокинівські козаки мужніють тілом, серцем і душею, міцно стоять на шляху самовдосконалення, для них вказівка не лише гетьманська булава, а й власний розум. Полковник Олександр Середюк, якому із владних кабінетів поки що ніхто не пише, знає. Що козацький ліцей все – таки буде і радий від побаченого нещодавно на козацькому семінарі у Калуші:»Там були юнаки чи не з усіх областей України, Душа раділа, як бачив, які вони інтелектуально розвинуті, освічені, начитані, володіють комп’ютерною справою…»

 

Наразі козацький рух у кожному регіоні України має особливості. Рокинівська «Школа козацького гарту». що хоче перерости в ліцей  діє на громадських засадах. Час від часу фінансово її підтримують голова Луцької райдержадміністрації Володимир Демчук та головний отаман волинського козацтва Петро Олешко. Сам же Олександр Середюк пройшов навчання у центрі характерного козацтва, що діє під Києвом. Завдяки цьому може лягати на бите скло, дошки зі цвяхами, ходити по розпеченому вугіллю, говорити під водою. Словом, молодь має чому повчитись у нього. Козацьке характерництво – це тільки напіввідкрита сторінка героїчного минулого українського козацтва, що відроджується під воно ,у Рокинях. І воно не для показухи.   Це можливості людини, таємниці, закладені Богом, ще були відомі нашим далеким предкам – козакам. І варті, щоб їх вивчали, як і багато інших дисциплін, у ліцеї. 

Сергій  Гупало