Мова - це хоронителька історичної пам'яті народу. Позбавити мову - означає позбавити народ минулого, а тим самим і майбутьнього. Народ без пам'яті манкуртизується, перетворюється в населення - безетнічну, безнаціональну біомасу, якою легко маніпулювати. Згадаймо кілька попередніх століть окупаційних режимів і побачимо, як завойовники різних мастей прагнули нас асимілювати. У них була мета, якомога швидше знищити нашу історичну пам'ять. Величезну шкоду мові нашого народу приніс останній тотолітарний режим. Величезний прошарок українців почав називати себе рузкоязичним насєлєнієм. Здавалось ситуація невиправна. Та й мова неначе застарівша, але подекуди в світі починають звучати слова правди про нашу мову і минувщину. З відродженням Української Держави почався процес відродження її історії, культури і мови та її визнання у світі. Під час першого візиту Президента України Леоніда Кучми до Злучених Штатів Америки. Президент Білл Клінтон назвав Л.Кучму посланцем наймолодшої незалежної європейської держави та, водночас, представником найстарішої нації світу: Я думаю, що президент такої могутньої держави, як Америка називаючи українську націю найстарішою в світі спирався на незаперечні факти, про які відомо його радникам.

Мова - це не тільки витвір історії суспільства але й активний чинник цієї історії; не тільки об'єкт але й суб'єкт історії" - зазначив В.Іванишин автор книги "Мова і Нація".

Довкола мови, як суб'єкта і об'єкта історії завжди відбуваються події, які позитивно чи негативно впливали на хід історії, ставили причинами великих здобутків або руйнувань цивілізації.

Останні 10-століть в історії нашого народу відбуваються постійні фальсифікації подій минувщини, які негативно впливають на розвиток української нації сьогодні. Складається таке враження, що комусь дуже хочеться аби ми росли невігласами.

З цього приводу С.Шелухін зазначає:...Немає в світі жодного національного імені, яке викликало би проти себе стільки ненависті, злоби, нападів та пропоганди, як слов'янська назва території й народу: "Україна", "український". Це свідчить про органічну змістовність і важливість зв'язаних з цим іменем народних прав та інтересів ст. 171 (М і Ю)

Когось із фальсифікаторів дусить злоба та ненависть коли йдеться про історію нашого народу і його внесок в скарбницю людства.

Спробуємо провести невеликий аналіз деяких подій і стверджень.

Всесвітньо відомий мовознавець та історик А.С.Діямонт у книзі: "Історія і оригінальність мови" пише: "У степах східної Європи започаткувався більше, як 5000 років тому індо-європейська мова, її діалекти роз'єдналися на мови, які поширили багато народів світу".

До вищезказаного слід додати, що в колах істориків заходу давно побутує думка, що Україна -  цивілізації людства. Історик Георг Біббі у книзі "Чотири тисячі років тому" помістив " Карту правітчизни народів", на якій зображена територія сучасної України. Саме з території прадавньої України у ті далекі часи вимандрували врізнобіч численні племена, що рознесли з собою мову, письмо, науки, виробництва, оздоровчі системи, лісництва, спорт і військове мистецтво".

Відомий український мовознавець Микола Суслопаров довів що трипільська писемність наидревніша в світі і користуючись нею можна прочитати написи передеміністичної і етруської доби Греції та Італії.

Твердження М.Суслопарова підтримує відомий історик - мовознавець Геральд Харман. В "Універсальній історії писемності" він пише: "перша в світі писемна система виникла не в Мижиріччі а двома тисячами років раніше в Центрі Європи" ст.141.

Коли вивчаєш "Всеобщую историю физической культури и спорта" Ласмо Куна звертаєм увагу на види спорту шумерів і бачиш відому в Україні до 19 ст. боротьбу на поясах та боротьбу навкулачки.

Вивчаючи історію фізичної культури бачим багато видів спорту, які були в Україні донедавна тісно переплетені із звичаями та обрядами і дивуєшся невже Ласло Кун не знав, що попередниками греків були пеласги, що греки зруйнувавши Пеласгею привласнили собі здобутки попередників.

Історик Ганна Печерна в книзі "Космос Древньої України на ст.142 пише: "Найдавнішим населенням України були пеласги (трипільська археологічна культура ІУ-ІП тисячоліття до Р.Хр.) На початку другого тисячоліття до Р.Хр. вони почали поступово мігрувати на південь до Італії та Малої Азії і занесли сюди свою буквенно-звувову абетку, яка може вважатися першою в світі".

Отож маємо факти, що наші предки мігруючи в інші землі несли з собою не тільки мову і письмо а й інші здобутки свого народу, Німецькі вчені Куртіус і Шлімон під руїнами монументів античної Греції знайшли рештки переделіністичної культури, яка перевершує еліністичну, наприклад, в наданні свободи жінкам - їм дозволяється не тільки бути присутніми але й брати участь в іграх (Попеску ст.68).

Ці ж науковці довели що Олімпія стала святим місцем набагато раніше, ніж туди прийшли греки.(Попеску).

Ми звикли до думки що всі види спорту чужинського походження, але як бачимо вищезгадані факти стверджують зворотнє. Саме наші предки були засновниками держав, культур, мов, писемності. Те що в нас мало-що збереглось не дає нам права відмовлятись від вкладу наших предків в розвиток цивілізації а навпаки повтнно штовхати до пошуку і відроджень історичної правди.